Онкохірургія стравоходу, шлунку, ободової та прямої кишки

ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ

1. Пухлини стравоходу

Пухлини стравоходу поділяються на доброякісні (поліпи та лейоміоми) та злоякісні (плоскоклітинний рак та аденокарцинома, або кардіоезофагеальний рак). Найбільш значущими факторами ризику розвитку є ряд екологічних факторів, куріння, вживання міцного алкоголю, гострої та гарячої їжі, стравохід Барретта (ускладнення тривалої гастроезофагеальної рефлюксної хвороби). Основні симптоми раку стравоходу: швидко прогресуюча дисфагія (утруднення проходження їжі) аж до повної непрохідності стравоходу, болю за грудиною, слинотеча, зниження ваги та виснаження. При доброякісних пухлинах основним симптомом є помірна дисфагія. Діагноз встановлюється при ендоскопії з біопсією, а також при КТ та рентгеноскопії з барієм. При поліпах виконується ендоскопічна поліпектомія. При раку шийного та верхньо-грудного відділу стравоходу переважно проводиться променева терапія. При раку середньо- та нижньо-грудного відділів спочатку проводиться променева терапія, а потім – радикальна операція – езофагектомія із заміщенням стравоходу шлунком (операція Льюїса, Гарлока), частіше відкритим доступом. Ці операції досить травматичні. При неможливості радикальної операції, що зустрічається досить часто, найкращою операцією щодо якості життя є стентування стравоходу.

Стентування стравоходу – операція відновлення прохідності в зоні пухлинного звуження за допомогою нітинолового стенту, що саморозправляється, що виконується під рентгенологічним контролем з використанням ендоскопа. Виконується під внутрішньовенною анестезією, хворий виписується на 2-3 добу.

Показання до операції:

• рак стравоходу,
• рак середньої третини стравоходу,
• рак нижньої третини стравоходу,
• рак стравохідно-шлункового переходу,
• кардіоезофагеальний рак,
• пухлинна непрохідність стравоходу

2. Пухлини шлунку

Пухлини шлунку поділяються на доброякісні (поліпи та лейоміоми), злоякісні (рак, або аденокарцинома) та неепітеліальні, які частіше ведуть себе як злоякісні (лімфома, гастроінтестинальні стромальні пухлини). Найбільш значущими факторами ризику розвитку є передракове захворювання – хронічний гастрит типу А (зі зниженою кислотністю), а також ряд екологічних факторів, інтоксикації та куріння. Поліпи зазвичай протікають безсимптомно і є випадковою знахідкою при ендоскопії, хоча можуть викликати зниження гемоглобіну (приховану кровотечу). Основні симптоми раку шлунку – біль або дискомфорт у верхніх відділах живота, слабкість, блідість шкіри, нудота, блювання, чорний стілець і зниження гемоглобіну (при кровотечі). Діагноз встановлюється при ендоскопії з біопсією і може бути встановлений при рентгеноскопії шлунка з барієм і при КТ. Останнє використовується для оцінки поширеності процесу та метастазування при раку. При поліпах виконується ендоскопічна поліпектомія. При раку, за відсутності ускладнень, спочатку проводиться передопераційна хіміотерапія, та був – радикальна операція – субтотальная резекція шлунка чи гастректомія. При пухлині, яку не можливо видалити, у разі звуження вихідного відділу шлунка та багаторазовому блюванні виконується паліативна операція накладання сполучення шлунку з тонкою кишкою – гастроентеростомія. При лімфомах переважно проводиться хіміотерапія.

Субтотальна резекція шлунку або гастроктомія – операція видалення дистальної частини шлунку (при розташуванні пухлини в нижній третині) або повного видалення шлунку (при розташуванні в тілі або верхній третині), після якої накладається співустя тонкої кишки з частиною шлунка або стравоходом, що залишилася відповідно. Як правило, виконується відкрита операція, після якої пацієнт перебуває у стаціонарі протягом 7-12 днів. У випадках невеликих пухлин у міцних молодих пацієнтів операцію можна виконати лапароскопічно, що скорочує реабілітацію у 2 рази.

Показання до операції:

• Рак шлунку
• Карцинома шлунку
• Злоякісна пухлина шлунку
• Лімфома шлунку
• Гастроінтестинальна стромальна пухлина шлунку
• ГІСТ шлунку

3. Пухлини ободової кишки

Пухлини ободової кишки поділяються на доброякісні (поліпи) та злоякісні (рак, або аденокарцинома). Найчастіше рак розвивається з поліпів, коли вони довго існують і досягають великих розмірів, особливо при впливі певних екологічних та харчових факторів (нітрати, барвники).

До раку також може призводити хронічне запалення слизової оболонки (неспецифічний виразковий коліт) та ряд синдромів спадкового раку (наприклад, сімейний аденоматозний поліпоз). Поліпи ободової кишки частіше протікають безсимптомно і є випадковою знахідкою при колоноскопії, але можуть викликати зниження гемоглобіну (прихована кровотеча) або домішка крові в калі, особливо при розташуванні сигмовидної кишки. Симптоми раку ободової кишки різні при розташуванні пухлини у правій та лівій половинах кишки: при правосторонній локалізації – зниження гемоглобіну, слабкість, блідість шкірних покривів, зниження ваги, проноси; при лівосторонній локалізації – біль або дискомфорт у животі, здуття живота, запори, що чергуються з проносами, слабкість, домішка крові в калі. При раку лівої половини ободової кишки може розвинутись гостра кишкова непрохідність. Діагноз раку встановлюється при колоноскопії з біопсією, і може бути встановлений при іригоскопії (рентгенологічне дослідження з барієм) та при КТ, що показує поширеність процесу та метастази. При поліпах виконується ендоскопічна поліпектомія. При раку, за відсутності кишкової непрохідності, виконується радикальна операція – правостороння або лівостороння геміколектомія, а потім, як правило, проводиться хіміотерапія. При кишковій непрохідності виконується резекція кишки з виведенням колостоми, яка потім закривається окремою операцією. При невдалий пухлини правої половини ободової кишки виконується паліативна операція накладання співустя тонкою кишкою з товстою – ілеотрансверзостомія. При невдалий пухлини лівої половини ободової кишки паліативна операція полягає у накладенні колостоми.

Правостороння та лівостороння геміколектомія – Правостороння та лівостороння геміколектомія – операція видалення правої або лівої половини ободової кишки, після якої накладається співустя тонкої кишки з частиною товстої кишки, що залишилася, або частини товстої кишки, що залишилася, з прямою кишкою відповідно. Найчастіше виконується відкрита операція, після якої пацієнт перебуває у стаціонарі протягом 5-7 днів. У високоспеціалізованих центрах операцію виконують лапароскопічно, що скорочує реабілітацію вдвічі.

Показання до операції:

• Рак товстої кишки
• Рак ободової кишки
• Карцинома товстої кишки
• Карцинома ободової кишки
• Злоякісна пухлина товстої кишки
• Злоякісна пухлина ободової кишки

4. Пухлини прямої кишки

Пухлини ободової кишки поділяються на доброякісні (аденоматозні поліпи, або аденоми, або ворсинчасті пухлини) та злоякісні (аденокарцинома та плоскоклітинний рак). Останні локалізуються в анальному каналі. Аденокарцинома найчастіше розвивається з аденом, коли вони довго існують і досягають великих розмірів, особливо при впливі певних екологічних та харчових факторів (нітрати, барвники). До раку також може призводити хронічне запалення слизової оболонки (неспецифічний виразковий коліт) та ряд синдромів спадкового раку (наприклад, сімейний аденоматозний поліпоз). Аденоми прямої кишки проявляються кровотечами після дефекації, але можуть викликати зниження гемоглобіну (приховану кровотечу) або бути випадковою знахідкою при колоноскопії. Симптоми раку прямої кишки: біль та дискомфорт у промежині, кровотечі після дефекації, слизово-кров’янисті виділення з прямої кишки, зниження гемоглобіну, слабкість, блідість шкірних покривів, зниження ваги, запори, плескатий кал (типу стрічки). Може розвинутись гостра кишкова непрохідність. Діагноз раку встановлюється при колоноскопії або ректороманоскопії з біопсією, а також при КТ або МРТ, що показують поширеність процесу та метастази. При локалізації пухлини в нижньоампулярному відділі прямої кишки діагноз може бути встановлений при пальцевому дослідженні або проктологічному огляді ректальним дзеркалом. При аденомах виконується ендоскопічна поліпектомія або трансанальне відеоендоскопічне видалення. При раку, за відсутності кишкової непрохідності, при раку нижньо-ампулярного відділу спочатку проводиться променева терапія, потім виконується радикальна операція – черевно-промежинна екстирпація з виведенням постійної колостоми – після чого проводиться хіміотерапія. При локалізації пухлини у верхньо- або середньоампулярному відділах виконується передня або низька передня резекція. При кишковій непрохідності зазвичай виконується колостомія, яка потім може бути закрита з виконанням радикальної операції. При невдалий пухлини виконується паліативна колостомія або установка стента, що саморозправляється.

Передня та низька передня резекція – Передня та низька передня резекція – операція видалення прямої кишки і частини сигмовидної, після чого накладається співустя сигмовидної кишки, що залишається, з куксів прямої кишки. Найчастіше виконується відкрита операція, після якої пацієнт перебуває у стаціонарі протягом 5-7 днів. У високоспеціалізованих центрах операцію виконують лапароскопічно, що скорочує реабілітацію вдвічі. У тому чи іншому варіанті може бути виведена розвантажувальна ілеостома, яка закривається через 1-2 місяці.

Показання до операції:

• Рак прямої кишки
• Карцинома прямої кишки
• Злоякісна пухлина прямої кишки

ЗАПИС НА КОНСУЛЬТАЦІЮ